20 липня, п’ятниця. Ми на нашому звичному місці на
Сулі. Перший день, як завжди, проходить дуже турботливо. Оскільки ми
виїхали після обід, то облаштування табору затягнулося аж до вечора, і
це перший раз, коли я не встиг зробити хоча б пробне занурення у воду.
В цьому році рівень води в Сулі на 80 см нижчий ніж минулого року. Крім
цього, мутність теж збільшилася. Перше занурення одразу засвідчило, що
видимість на відстані вже 2–2,5 метрів є критичною. На деяких ділянках
було таке враження, що плаваєш у розбавленому молоці, або потрапляєш в
хмари. Я одразу зробив припущення, що це ніяк не посприяє моєму
полюванню. Хоча й це надавало деякі переваги, але вони були незначні.
…Ко мне обратился товарищ по работе.
Говорит, хочу ловить спиннингом, поскольку много слышал о том, какой
это интересный и добычливый способ ловли. Ну, при словах о добычливости
я чуть заметно улыбнулся, вспомнив о том, как регулярно облавливал
поплавочной удочкой еще одного своего товарища – ярого поклонника и
мастера спиннинга во время наших выездов на Десну. Правда, я тогда уже
всерьез интересовался современными спортивными снастями и прикормками,
так что, можно сказать, два современных способа ловли состязались. А
вот насчет интереса – тут я полностью согласился с собеседником. Есть
что-то необычайно завораживающее в «ловле рыбы верчением».
«Іноді, посеред глухозим’я, трапляються дивні
явища. На великих ріках або водоймищах зненацька вдається виявити
потужні мігруючі окуневі косяки. Куди прямує в таких кількостях
смугастий хижак, залишається загадкою, але, у будь-якому разі, для
риболова це справжнє свято...» - так пише А. Клімов у своїй статті
«Зимове блешнення окуня» (альманах «Рибалка-спортсмен»). Дійсно,
міграція окуня дуже рідкісне й зовсім незрозуміле явище. Я переконаний,
що кожному в житті пощастило спостерігати цю картину. Мені, на щастя,
удача посміхнулася. Було це всього один єдиний раз, хоча щороку,
починаючи з 1956 р., я виходжу на лід і з величезним задоволенням
віддаюся зимовій риболовлі. А трапилася ця зустріч наприкінці 70-х
років на Київському водосховищі. І ось як це було...
Эту снасть в разных регионах Украины называют
по-разному. Кружки, жмаки, кораблики. Описана она давным-давно, еще
Сабанеевым. Но даже сегодня отнести ее к распространенным нельзя.
Снасть достаточно универсальна, и в умелых руках добычлива, а
использовать ее можно как активно, так и пассивно.
Что же за снасть такая, кружки? Вся она достаточно
не хитра, сам кружок, круглый диск из пластика, дерева или пенопласта,
окрашенный сверху в красный, снизу в белый цвета, леска (метров 15
хватит с головой), поводок – это обязательно, поскольку весь ваш
будущий улов имеет не только сильные зубы, но и умеет ими великолепно
пользоваться! А согласитесь, как обидно вместо 2-3 килограммовой щуки
держать в руках откушенный кусок лески! К комплекту также понадобиться
небольшой грузок – его задача «поставить» живца на нужную глубину, ну
и, разуметься, крючок. Небольшой тройник предпочтительнее «якоря». Есть
разные способы крепления крючка, от привязывания до крепления кольцом,
карабином. Здесь каждый выбирает, что ему удобнее. Застегивающийся
карабин это и удобно и надежно.
Риби, що поєднуються родиною осетрових, -
нечисленні залишки дуже давніх форм, розквіт яких передував розвитку
нинішніх кісткових риб. Вони відрізняються від усіх інших риб наявністю
п'яти рядів кісткових пластинок (юсткових бляшок, «жучок»): одного
спинного, двох бічних і двох черевних. Між рядами жучок розсіяні дрібні
кісткові пластинки й зернятка. Тіло видовжене, веретеноподібне. Голова
вкрита щільними кістковими щитками. Рило видовжене, мечоподібне або
конічно загострене. Рот на нижньому боці голови у вигляді поперечної
щілини або напівкруглий, з м'ясистими губами, висувний, без зубів.
Поперед рота чотири вусики, розташовані в поперечному ряду. Хвостовий
плавець нерівнолопатьний, кінець хребта різко загинається у верхню дуже
довгу лопать хвостового плавця, вкритого ромбічною лускою. Передній
промінь грудного плавця дуже потовщений, на кінці загострений. Спинний
плавець відсунутий далеко назад. Хребет хрящовий, усередині знаходиться
спинна струна (хорда).
Небольшой
отчетик о рыбалке на красную рыбу сделаные в июне ( ловля Горбуши) с
некоторым повествованием. Чтобы как то обобщить и не повторяться ,
добавлю пару фото с той же реки, одного и того же места, но сделаную в
сентябре (ловля Кеты). Думаю не обидетесь... Суть и результат рыбалки
от этого не меняется. Лосось - он и в африке лосось.
Даже в устье перед заходом реку рыба ловится.
Называют её "серебрянкой" по цвету чешуи. Заходя в реку лосось сменит окраску на "брачный наряд"
Соотношение мощностей отечественных и зарубежных моторов
Этот вопрос
одновременно и прост и сложен. Распространены следующие ложные утверждения
относительно соотношения мощностей: "Японские" 30 л.с. соответствуют 45
- 50 "русских". Мощность зарубежных моторов указана в киловаттах, поэтому
нужно умножить её на 1.36, чтобы перевести в "русские" лошадинные силы.
Зарубежные "лошади" мощнее в 1.4 раза из-за разных методик измерения. Как
же реально обстоит дело? Во - первых, до недавнего времени стандарты измерения
мощности в разных странах были разные. До середины 90-х годов (более точной
информацией о дате не располагаю) в Японии мощность измерялась на гребном
валу, а в остальном мире (в том числе и у нас в стране) на коленвалу. С
середины 90-х все на "Японскую систему" перешли США, Италия, Англия. Но
большая цифра на капоте любого подвесного мотора обозначает его мощность
в лошадинных силах.