Коловодник ставковий/Поручейник Найстрункіший кулик з усіх коловодників, загального світло-сірого
забарвлення. Дорослий птах у шлюбному вбранні зверху бурувато-сірий, з
темно-бурими плямами; задня частина спини, поперек і надхвістя білі; низ
білуватий, з бурими рисками і плямами на волі і боках тулуба; спід крил
білий; махові пера бурі; хвіст білий, з густими темно-бурими
поперечними смугами; дзьоб рівний, чорний; ноги зеленкуваті, в польоті
виступають за хвостом. У позашлюбному вбранні зверху сіруватий, з
темними рисками; низ однотонно бруднувато-білий. Молодий птах схожий на
дорослого у позашлюбному оперенні, але пера верху бурі, з вохристою
облямівкою. Маса тіла — 50-85 г, довжина тіла — 22-25 см, розмах крил —
39-44 см. ніздовий ареал охоплює степову, лісостепову, південну
частина лісової смуги Європи, Північний Казахстан, Алтай, Далекий Схід.
Як гніздовий вид коловодник ставковий зник у багатьох районах Західної
Європи, Бєларусі, Молдови та Росії. В Україні з початку 1960 рр.
відбувається загальне скорочення ареалу і зменшення чисельності виду. До
1950 рр. був звичайним гніздовим птахом Полтавської і Харківської
областей, траплявся в Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях.
Зараз оселяється майже виключно у долині середньої течії р. Десна у
межах Чернігівської і Сумської областей. Зареєстровані окремі випадки
гніздування та зустрічі птахів з елементами шлюбної поведінки в
Черкаській області. (Ірдинські болота), заплаві р. Сіверський Донець
(Донецька, Харківська області.), заплаві рр. Сейм, Псел, Ворскла
(Сумська область). Більшість птахів зимує в Африці та Індії, невелика кількість мігрує у Південну Азію та Австралію. Включено
до Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди
AEWA. Внесений до Червоної книги України (1994, 2009) (статус −
зникаючий). В Україні охороняється в Деснянсько-Старогутському НПП,
Мезинському НПП, Середньо-Сеймському РЛП.
