Необдумана "боротьба" з водопіллям загрожує природі і
державі
24 березня рівень води у Канівському
водосховищі приспустили до історично низької позначки.
Природоохоронні громадські організації вбачають у цьому неминучу загрозу для
риб, що населяють водосховище, оскільки при нинішньому рівні води
осушені всі основні нерестовища.
Не так давно стрімкий
спуск рівня води у іншому, Київському водосховищі, став причиною масової
загибелі риби, яка виявилась придушена кригою. Можливо, саме ця
ситуація є наймасштабнішим відомим прецедентом загибелі риби в Україні.
Для
створення такого рекордного випадку українським керманичам знадобилось
всього кілька днів. Важко оцінити, до яких наслідків призведе наявність у
воді, яка використовується для водопостачання у оселях понад 20
мільйонів українців, такої кількості мертвої риби.
Можливо, саме
це стане черговою бідою, від якої нас гучно рятуватимуть найближчим
часом. Проте, незважаючи на цей безпрецедентний випадок, рівень води у
водосховищах планують знижувати далі.
Нещодавно міністр МНС Нестор
Шуфрич повідомив, що на засіданні штабу з боротьби із повінню ухвалено
рішення знизити рівень води у Київському водосховищі ще на пів метра.
Міністр
пояснив, що таке рішення ухвалене у зв'язку із надзвичайно високою
небезпекою підтоплення водою значних територій Києва і попросив
журналістів не спекулювати цією темою і "не вигадувати дурниць" на
кшталт того, що водосховище спускають, буцімто, аби не були пошкоджені
ділянки елітної забудови в районі Конча-Заспи.
Важко було б не
припускати, що, спускаючи водосховище, рятують саме намивні ділянки
Конча-Заспи. Річ у тому, що близько 80% водозбірного басейну Дніпра
знаходиться вище за течією від Києва. Тому, скільки водосховища не
спускай, однаково, перш ніж потрапити у них, вода спершу повинна буде
пройти через Київ.
А найбільше за все їй заважатиме Конча-Заспа. А
що таке "Конча-Заспа"? - Це нічим не закріплена купа піску, яка не може
і не зможе ніколи протидіяти великій воді.
Тепер черга дійшла до
Канівського водосховища? Офіційно визнаний "рівень мертвого об'єму"
Канівського водосховища - 91,0 м. Станом на 24 березня, рівень
водосховища сягнув значно нижчих позначок.
У нинішніх умовах,
коли на чималій частині протяжності Дніпра створені регульовані
водосховища, території, придатні для нересту риби, залишаються лише у
верхів'ях кожного з них, утворюючись на мілководдях та ділянках залишків
заплави в час, коли вона вкривається водою.
Найбільша
небезпека чекає на веснянонерестуючі види риб (щука, плітка), багато з
яких є промисловими. Значна частка видів риб для нересту потребує
мілководь 10-30 см із затопленою рослинністю. Період їх нересту вже мав
розпочатись.
Як відомо, в період нересту має підтримуватися
стабільний високий рівень води, забороняється коливання її рівня,
забороняється будь-яка риболовля та навіть використання моторних
човнів. Натомість, цього року ситуація - принципово інша. Нерестовищ
немає взагалі. Так, з числа 51 виду риб Канівського водосховища,
щонайменш для 10-15 видів нерест пройти не може.
За словами
іхтіолога Інституту зоології НАН Юлії Коцоконь, спершу рибу, і головне
плідників, розчавили кригою, а тій, що лишилася живою, тепер не дадуть
нормально віднереститись.
"Види риб великих розмірів живуть довше
і мають тривалі життєві цикли. Саме їм відновити свої популяції буде
найважче. Проте, наслідки цього ми відчуємо не відразу - тільки через
3-5 років стане зрозуміло, наскільки підірвані рибні запаси", - сказала
Коцоконь.
До цього колосального підриву рибних запасів Дніпра
призводить, мабуть, чиясь посадова безвідповідальність. Та досі
ніхто не покараний.
Більше того, Державний комітет
рибного господарства досі не сформулював претензій з цього приводу та
суму збитків, яких зазнали держава і природа у випадку загибелі риби і
знищення нерестовищ. Не чути і вимог утримувати рівень води, необхідний
для нересту.
Цілком можливо, що покарань і вимог ми так і не
дочекаємося. Натомість і надалі будемо спостерігати непрофесіоналізм
наших чиновників.
Олексій
Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України