9. Кожне судно повинно мати:
оригінал дозволу на ведення промислу водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні;
промисловий журнал та журнал обліку прийнятих водних живих ресурсів, сигнальні розпізнавальні знаки;
марковані знаряддя лову зазначенням назви судна, держави, номера дозволу порядкового номера знаряддя лову;
УКХ-радіостанцію, яка повинна постійно працювати на прийом на 16 міжнародному каналі завірену власником судна схему розташування трюмів зазначенням розмірів, форму гарантії країни прапору (додаток 3).

10. Судна, що мають промислове обладнання не одержали дозволу на право промислу, повинні повідомити прикордонні війська про вхід у виключну (морську) економічну зону України. Знаряддя лову повинно бути розтакелажено знаходитись у трюмі.

11. Капітанам морських рибних портів забороняється випускати з портів на промисел судна у разі нечіткого нанесення на них бортових назв номерів, відсутності у капітана оформленого дозволу на використання водних живих ресурсів.

12. Використання анадромних видів риб здійснюється виходячи з першочергової заінтересованості в запасах. Збереження запасів зазначених видів риб здійснюється шляхом вжиття Держкомрибгоспом, Держкомкордоном та Мінекобезпеки відповідних заходів.

13. Державний контроль у галузі охорони, використання відтворення водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України здійснюють Держкомрибгосп, Держкомкордон, Мінекобезпеки та органи на місцях у межах компетенції, державні а також органи місцевого самоврядування умежах компетенції державні а також органи місцевого самоврядування відповідно до діючого законодавства України.
Особи, винні у порушенні цього Порядку та інших нормативно-правових актів України в галузі охорони, використання відтворення водних живих ресурсів, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну цивільно-правову відповідальність згідно законодавством України.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб компенсації в повному обсязі шкоди, завданої водним живим ресурсам.
Незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси, виготовлена з них продукція, а також знаряддя правопорушення підлягають конфіскації в установленому законодавством порядку.

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 8 лютого 1999 р. N 166 Київ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України
8 лютого 1999 р. N 166
Положення про водно-болотнi угiддя загальнодержавного значення

Загальна частина

1. Це Положення визначає єдинi вимоги (критерiї) до угiдь, якi можуть бути вiднесенi до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, порядок їх оголошення такими, а також режим охорони та користування природними ресурсами в їх межах.

2. Водно-болотними угiддями загальнодержавного значення оголошуються цiннi природнi комплекси болiт, заплавних лук i лiсiв, а також водних об'єктiв - природних або штучно створених, постiйних або тимчасових, стоячих або проточних, прiсних, солонкуватих або солоних, включаючи морськi акваторiї.

3. Територiї (акваторiї), оголошенi водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, є складовою частиною системи природних територiй, що перебувають пiд особливою охороною. Одночасно вони можуть мати статус територiй чи об'єктiв при-родно-заповiдного фонду України.

4. Вимоги (критерiї), за якими водно-болотнi угiддя можуть бути вiднесенi до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення:
а) щодо типовостi або унiкальностi водно-болотного угiддя:
є типовими для водно-болотних угiдь бiогеографiчного регiону;
є типовими для водно-болотних угiдь декiлькох бiогеографiчних регiонiв;
є типовими для водно-болотних угiдь, що вiдiграють значну гiдрологiчну, бiологiчну та екологiчну роль у басейнi великої рiчки або морського узбережжя;
є рiдкiсними або унiкальними водно-болотними угiддями для певного бiогеографiчного регiону;
б) щодо видового складу рослинного та тваринного свiту:
є середовищами iснування комплексу рiдкiсних i таких, що перебувають пiд загрозою зникнення, видiв рослин i тварин або значної чисельностi особин одного чи декiлькох таких видiв;
є особливо цiнними для пiдтримання бiологiчного рiзноманiття регiону;
є особливо цiнними як середовища iснування видiв рослин i тварин на критичних стадiях їх життєвого циклу;
є особливо цiнними як середовища iснування для одного або бiльше ендемiчних видiв рослин чи тварин, їх угруповань;
в) щодо водоплавних птахiв:
є мiсцем регулярного перебування понад 20 тис. особин во-доплавних птахiв;
є особливо цiнними для пiдтримання значної чисельностi особин окремих груп водоплавних птахiв, що значною мiрою визначає цiннiсть водно-болотних угiдь, їх продуктивнiсть та рiзноманiття;
є мiсцем регулярного перебування не менш як 1 вiдсотка бiогеографiчної популяцiї одного виду або пiдвиду водоплавних птахiв;
г) щодо стану iхтiофауни:
є цiнними для збереження унiкальних природних фаунiстичних комплексiв;
є важливими мiсцями нересту, нагулу та зимiвлi мiсцевих видiв риб, що мають визначальне значення для пiдтримання їх популяцiй.

5. До водно-болотних угiдь загальнодержавного значення належать типовi, рiдкiснi або унiкальнi природнi водно-болотнi комплекси, якi вiдiграють важливу роль у водно-болотних та сумiжних з ними екосистемах, мають значну природоохоронну, рекреацiйну, наукову та естетичну цiннiсть i вiдповiдають хоча б одному iз вищезазначених критерiїв.

Порядок оголошення певних територiй (акваторiй)водно-болотними угiддями загальнодержавного значення

6. Питання про оголошення певних територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення розглядається Мiнекобезпеки за поданням наукових установ, громадських органiзацiй або iнших заiнтересованих пiдприємств, установ, органiзацiй та громадян.

7. Подання має мiстити обгрунтування щодо вiдповiдностi водно-болотних угiдь вимогам (критерiям) до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, вiдомостi про мiсцезнаходження, площу, характер використання, користувачiв (власникiв) земельних дiлянок та природних ресурсiв, вiдповiдний картографiчний матерiал згiдно з проектами землеустрою тощо.

8. Мiнекобезпеки розглядає подання в мiсячний термiн. У разi наявностi пiдстав для оголошення територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення Мiнекобезпеки погоджує питання про їх оголошення водно-болотними угiддями загальнодержавного значення з вiдповiдними користувачами (власниками) земельних дiлянок та природних ресурсiв, а також з органами мiсцевого самоврядування.

9. Погоджений з Держводгоспом, Держкомлiсгоспом, Держком-рибгоспом (якщо до водно-болотних угiдь належать рибогоспо-дарськi воднi об'єкти) та iншими заiнтересованими центральними органами виконавчої влади проект рiшення про оголошення таких територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення Мiнекобезпеки подає на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України.

10. У разi виявлення невiдповiдностi водно-болотного угiддя загальнодержавного значення вимогам (критерiям) до вод-но-болотних угiдь загальнодержавного значення за поданням власникiв землi та землекористувачiв, якi взяли на себе охо-роннi зобов'язання, Мiнекобезпеки готує проект рiшення Кабiне-ту Мiнiстрiв України про скасування статусу водно-болотного угiддя загальнодержавного значення.

Режим охорони i користування природними ресурсами на територiях (акваторiях) водно-болотних угiдь загальнодержавного значення

11. Охорона i користування природними ресурсами водно-болотних угiдь (їх дiлянок) загальнодержавного значення, що пе-ребувають у межах територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду, здiйснюється вiдповiдно до Закону України «Про природ-но-заповiдний фонд України» та положень про них.

12. Земельнi дiлянки в межах територiй (акваторiй), що оголошуються водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, у землекористувачiв (власникiв землi) не вилучаються. Спецiальне використання природних ресурсiв у межах таких угiдь здiйснюється за погодженням з користувачами (власниками) земельних дiлянок та природних ресурсiв.

Власники землi та землекористувачi повиннi забезпечувати екологiчно безпечний режим господарювання i користування при-родними ресурсами в межах водно-болотних угiдь згiдно з вимо-гами природоохоронного законодавства та цього Положення, взя-тим на себе охоронним зобов'язанням.

13. У межах водно-болотних угiдь (їх дiлянок) загально-державного значення, якi не належать до територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду, забороняється:
а) проведення всiх видiв мелiоративних та будь-яких iнших робiт (вибуховi роботи, видобування корисних копалин тощо), що можуть призвести до погiршення цих угiдь або їх знищення;
б) порушення режимiв використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг вiдведення, берегових смуг водних шляхiв, зон санiтарної охорони водних об'єктiв, особливостей користування малими рiчками;
в) скидання у водний об'єкт забруднених виробничих та господарсько-побутових стiчних вод;
г) будiвництво будь-яких споруд (крiм гiдротехнiчних, гiдрометричних та лiнiйних), у тому числi баз вiдпочинку, дач, гаражiв та стоянок автомобiлiв, що не пов'язане iз забезпеченням охорони водно-болотного угiддя та пiдтриманням його оптимального гiдрологiчного режиму;
д) розорювання земель (крiм пiдготовки грунту для залуження i залiснення), а також садiвництво та городництво;
е) зберiгання та застосування на їх територiях (акваторiях) пестицидiв, отрутохiмiкатiв i добрив:
є) влаштування лiтнiх таборiв для худоби;
ж) миття та обслуговування транспортних засобiв i технiки;
з) влаштування звалищ смiття, гноєсховищ, вигребiв, полi-гонiв i накопичувачiв побутових та промислових вiдходiв (рiдких i твердих), стiчних вод, кладовищ, скотомогильникiв, полiв фiльтрацiї тощо;
и) iншi види дiяльностi згiдно з природоохоронним законодавством.

14. На всi водно-болотнi угiддя загальнодержавного значення складаються паспорти, ведення яких покладається на органи Мiнекобезпеки на мiсцях. Користувачi i власники земельних дiлянок та iнших природних ресурсiв у межах водно-болотних угiдь зобов'язанi надавати iнформацiю про їх стан та iншi данi, необхiднi для ведення паспортiв.

Мiнекобезпеки та його органи на мiсцях забезпечують вине-сення в натуру (на мiсцевiсть) з установленням спецiальних знакiв меж водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, якi наносяться на плани та картографiчнi зображення вiдповiд-них земельних дiлянок. Режим цих водно-болотних угiдь врахо-вується в усiх видах проектно-планувальної документацiї.

15. Заходи щодо збереження водно-болотних угiдь загально-державного значення здiйснюються за рахунок коштiв пiдп-риємств, установ, органiзацiй, iнших землевласникiв та земле-користувачiв, на територiї яких вони знаходяться, а також за рахунок благодiйних фондiв, мiжнародних грантiв та iнших джерел фiнансування.

16. Державний контроль за дотриманням фiзичними та юридичними особами природоохоронного законодавства в межах водно-болотних угiдь загальнодержавного значення здiйснюють Мiне-кобезпеки, його органи на мiсцях та iншi спецiально уповноваженi державнi органи.

17. У разi вiдповiдностi територiй (акваторiй), оголошених водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, вимогам (критерiям) до водно-болотних угiдь мiжнародного значення, визначеним рiшеннями конференцiй Договiрних сторiн Конвенцiї про водно-болотнi угiддя, що мають мiжнародне значення, головним чином як середовища iснування водоплавних птахiв, Мiнекобезпеки в установленому порядку подає вiдповiднi матерiали до Бюро цiєї Конвенцiї для включення зазначених територiй (акваторiй) до Списку водно-болотних угiдь мiжнародного значення.

Пiсля включення водно-болотних угiдь загальнодержавного значення до цього Списку та отримання вiдповiдних дипломiв вони набувають статусу водно-болотних угiдь мiжнародного значення, про що Мiнекобезпеки повiдомляє заiнтересованi центральнi та мiсцевi органи виконавчої влади, а також користувачiв (власникiв) земельних дiлянок та природних ресурсiв.

18. Режим охорони i користування природними ресурсами на територiях (акваторiях) водно-болотних угiдь мiжнародного значення встановлюється вiдповiдно до цього Положення.

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 18 липня 1998 року № 1126 Київ

                                   ПОРЯДОК
    здійснення любительського і спортивного                     рибальства
 
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 липня 1998 року № 1126

Загальні положення

1. Згідно з цим Порядком у рибогосподарських водоймах України (за винятком водойм, які знаходяться у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питні, технічні тощо), а також водойм або їх ділянок, на яких лов (добування водних живих ресурсів заборонено) дозволяється здійснення любительського і спортивного рибальства всім громадянам України, іноземним громадянам, а також особам без громадянства.

2. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, мають таке значення:
водні живі ресурси – сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді.
До водних живих ресурсів належать:
прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку;
круглороті;
морські ссавці;
водні безхребетні, у тому числі молюски головоногі, черевоногі, двостулкові;
ракоподібні, черев’яки, голошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інщі водні тварини;
водорості, вищі водні рослини;
водойми – сформовані природою або створені штучно об’єкти ландшафту чи геологічні структури, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт);
рибогосподарські водойми – водні об’єкти, які використовуються чи можуть використовуватися для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів;
рибогосподарськи водойми загального користування – водні об’єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення цих водних об’єктів за окремими особами;
любительське рибальство – лов (добування) водних живих ресурсів для особистих потреб знаряддями лову, передбачених правилами любительського і спортивного рибальства;
спортивне рибальство – вид любительського рибальства з установленням певних вимог за умовами проведення спортивних змагань або кваліфіційних нормативів.

Використання водних живих ресурсів.

3. На рибогосподарських водоймах (їх ділянках) загального користування любительське і спортивне рибальство здійснюється безоплатно.
Уразі коли водні живі ресурси зосереджуються у певних місцях на рибогосподарських водоймах протягом тривалого часу, любительське і спортивне рибальство здійснюється за плату та за наявності дозволу на спеціальне використання водних живих ресурсів із застосуванням певних знарядь лову (добування) на окремих ділянках рибогосподарськіх водойм у визначені терміни та з обов’язковим дотриманням правил рибальства і норм вилову.
Плата за спеціальне використання водних живих ресурсів, що встановлюється Держкомрибгоспом за погодженням з Мінфіном, справляється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року № 1073.
Обчислення та внесення платежів за спеціалне використання водних живих ресурсів здійснюється відповідно до інструкції, затвердженої Держкомрибгоспом.

4. Контроль за обчисленням і внесенням плати за спеціальне використання водних живих ресурсів здійснюють державні податкові адміністрації та органи рибоохорони Держкомрибгоспу.

Визначення водойм (їх ділянок) та умови використання водних живих ресурсів для любительського і спортивного рибальства.

5. Рибогосподарські водойми (їх ділянки) та умови використання водних живих ресурсів для любительського і спортивного рибальства визначаються органами рибоохорони Держкомрибгоспу на підставі біологічних та наукових обгрунтовувань.

На окремих водоймах, де науково-дослідні організації проводять дослідження, обгрунтовані пропозиції щодо визначення рибогосподарських водойм (їх ділянок) для любительського і спортивного рибальства вносяться Держкомрибгоспу іхтіологічними службами органів рибоохорони.

6. Рибогосподарські водойми (їх ділянки) можуть надаватися в установленому законодавством порядку громадським організаціям для здійснення любительського і спортивного рибальства.

7. На рибогосподарських водоймах (їх ділянках), визначених для любительського і спортивного рибальства, забороняється промислове рибальство, за винятком проведення відлову старшовікових груп риб, меліоративного і контрольного лову (добування) водних живих ресурсів, відлову риби з метою запобігання її загибелі, заготівлі плідників для риборозведення. Лов (добування) зазначених водних живих ресурсів здійснюється у порядку спеціального використання.

8. Підводне полювання здійснюється на рибогосподарських водоймах (їх ділянках), визначених для любительського і спортивного рибальства без аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв.

Загальні засади любительського і спортивного рибальства.

9. Вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), нормі, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом (далі – правила рибальства), які затверджуються Держкомрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.
У правилах рибальства передбачаються:
-територія, норми лову (добування) за вагою та поштучно (заборонені та знаряддя і способи), заборонені місця, терміни заборони лову (добування) водних живих ресурсів, мінімальний розмір риб та інших водних живих ресурсів, умови проведення спортивних змагань з рибальства і підводного полювання;
-умови використання маломірних суден, особливо в нерестовий період, на шляхах міграції і в місцях зосередження водних живих ресурсів.

10. Громадяни, які займаються любительським і спортивним рибальством, зобов'язані:
-виконувати на відповідних рибогосподарських водоймах (їх ділянках) правила рибальства;
-не скидати у рибогосподарські водойми, на їх береги і на лід цих водойм нафтопродукти, стічні води, які містять забруднюючі речовини понад встановлені нормативи, та інші відходи промислових, комунальних, сільськогосподарських, транспортних та інших підприємств;
-під час здійснення рибальства у порядку спеціального використання мати при собі необхідні документи і пред'являти їх працівникам органів рибоохорони Держкомрибгоспу або інших спеціально уповноважених на те органів;
-не допускати знищення (пошкодження) покажників, щитів, аншлагів та інших знаків, установлених на водоймах або на їх берегах.

11. Під час здійснення любительського і спортивного рибальства забороняється:
1) добуванння протягом року будь-яких морських звірів;
2) проведення без погодження з органами рибоохорони Держкомрибгоспу та дозволу Мінекобезпеки акліматизації, переселення і розведення нових для фауни або генетично змінених водних живих ресурсів;
3) організація змагань з рибальства в період нересту риби;
4) затсосування без дозволу органів рибоохорони Держкомрибгоспу нових знарядь і способів лову (добування) і будь яких пристосувань до них, заборонених правилами рибальства;
5) знаходженння на рибогосподарських водоймах або поблизу них з вибуховимичи отруйними речовинами, а також із знаряддями лову (добування), застосування яких в даний час та в даному місці заборонено;
6) продаж фізичними або юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову (добування) і будь яких пристосувань до них, заборонених правилами рибальства;
7) продаж водних живих ресурсів та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання, та сертифіката якості;
8) миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережнних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;
9) зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків крайньої необхідності (шторм, туман, аварія тощо);
10) пересування автотранспортних засобів поо кризі рибогосподарських водойм у період льодоставу (за винятком спеціально обладнаних льодових трас);
11) лов (добування) риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України;
12) вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову (добування), або заборонених до лову (добування) правилами рибальства;
13) вилучення із води знарядь лову (добування), які належать іншим особам;
14) лов (добування) водних живих ресурсів:
-із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лоову (добування), виготовлених із сіткоснасних чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, способу багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;
-у каналах теплоенергоцентралей, підводних або скидних каналах електростанцій;
-у підводних і магістральнних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;
-у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);
-з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);
-з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів;
-на промислових ділянках (тоні, плави, місця встановлення промислових знарядь лову тощо);
-у водоймах риборозплідних господарств;
-у верхніх б'єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів;
-поблизу мостів, які охороняються в межах режимних зон охорони;
-у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств.

Контроль за дотриманням правил рибальства.

12. Контроль за дотриманням правил рибальства здійснюють органи рибоохорони Держкомрибгоспу та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони.

13. До системи органів рибоохорони входять:
-Головне управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (Головрибвод);
-басейнові управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (басейнові упраління рибоохорони);
-інспекції відтворення водних живих ресуррсів і регулювання рибальства (інспекції рибоохорони);
-структурні підрозділи відтворення водних живих ресурсів, їх акліматизації.

14. Головрибвод та його органи на місцях:
-в установленому законодавством порядку визначають терміни заборони на лов (добування) водних живих ресурсів на підставі обгрунтувань, що подаються науково-дослідними організаціями. З метою створення сприятливих умов для нересту риби та інших водних живих ресурсів зазначені терміни можуть бути перенесені цими органами раніше (пізніше), але не більш як на 10 днів (залежно від гідрометеорологічних умов) без зміни загальної тривалості періоду заборони;
-визначають межу нерестових ділянок та зимувальних ям, а за даними гідрометслужби – дату льодоставу і дату скресання криги;
-визначають місця, на яких заборонено лов (добування) водних живих ресуррсів;
-дозволяють у заборонений період здійснювати любительський і спортивний лов (добування) водних живих ресурсів у відповідній кількості та відповідними знаряддями лову (добування), за виннятком місць нересту, зимівлі або масового зосередження водних живих ресурсів;
-на підставі обгрунтувань, що надаються науково-дослідним організаціям, визначають рибоогосподарські водойми (їх ділянки), де впроваджується любительське і спортивне рибальство на умовах загального або спеціального використання водних живих ресурсів.

15. Органи рибоохорони Держкомрибгоспу , що здійснюють державний контроль та управління в галузі використанння, охорони і відтворення водних живих ресурсів відповідно до законодавства, мають право:
-перевіряти документи на право використання водних живих ресурсів, зупиняти суда, інші плавучі та наземні транспортні засоби у разі потреби проводити їх огляд, а також огляд речей, знарядь лову (добування) і добутих водних живих ресурсів;
-складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у встановленому порядку;
-вилучати у осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя лову (добування), плавучі та наземні транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси, а також відповідні документи;
-доставляти осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ;
-викликати громадян для надання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
-визначати за затвердженими в установленому законодавством порядку методиками і таксами обсяги збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства, розміри стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших водних живих ресурсів і подавати позови про їх відшкодування;
-використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеознімання як допоміжні засоби для запобігання і розкриття порушень законодавства з питань охорони, використанння і відтворення водних живих ресурсів.

Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

16. Особи, винні в порушеннні цього порядку та відповідних нормативно-правових актів у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, несуть відповідальність в установленому законодавством порядку.

17. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

18. Незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 22 травня 1996 року № 552

Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних частин*.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету України
22 травня 1996 року № 552

Чорне море з лиманами, протоками та затоками;
Азовське море з лиманами, затоками, включаючи Сиваш;
Басейн р. Дніпро з лиманами, водосховищами;
Басейн р. Дністер з лиманами, водосховищами;
Басейн р. Сіверський Донець з водосховищами;
Басейн р. Південний Буг з водосховищами та лиманами;
Басейн р. Західний Буг з водосховищами;
Басейн р. Дунай;
Водойми – охолоджувачі енергетичних технічні водойми;
Озера.

* Крім тих, що входять до складу територій та природно-заповідного фонду, заборонених зон біля мостів гідротехнічних споруд, місць інтенсивного судноплавства (порти, судноплавні шляхи) та інших заборонених для промислового рибальства ділянок, визначаються Мінрибгоспом, Мінекобезпеки, Держводгоспом та іншими спеціально уповаженими на те державними органами.

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ №399 01 червня 1993 р.

"Про розміри компенсації за добування /збирання/ та шкоду, заподіяну видам тварин рослин, знесеним до червоної книги України"

Відповідно до положення про Червону Книгу України затвержену постановою Верховної Ради України 29 жовтн 1992 р. "Про Червону Книгу України"(Відомості Верховної Ради України, 1992 р.Ж, №52 ст 686), Кабінет України постановляє:

1.Затвердити такси для обчислення розміру компенсації за шкоду, заподіяну будь-якими підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним добуванням/збиранням/ або знищенням чи пошкодженням:
тварин з числа видів, занесенних до Червоної книги Українїи, постійно або тимчасово перебувають у при родних умовах на территорії України, в межах териториальних вод, континентального шельфу та виключної /морської/ економічної зони /додаток №1/;
тварин з числа видів, занесенних до Червоної книги Українїи,шляхом погіршення середовища перебування, у випадках, коли неможливо підрахувати абсолютну кількість загиблих тварин /додаток 2/;

2. Розмір компенсації шкоди обчислюється за вказанними таксами службовими особами Міністерства охорони навколишнього природного середовища, його органів на місцях та інших спеціао уповноваженних на те органів державної виконавчої влади, яким надано право накладання адміністративних стягнень.

3. Установити , що за добування /збирання/ на підставі дозволів для наукових та селекційних цілей видів тварин рослин, занесенних до Червоної книги Українїи, гнізд, яєць, плодів, насіння, частин або продуктів цих тварин рослин, сплачується компенсація у 50 відсотків такси за данний вид, зазначенний у додатках 3 до постанови.
У разі коли підприємства, установи й організації здійснюють охорону та відтворення видів тварин рослин, занесенних до червоної книги України компенсація за добування (збирання) встановлюється у 10 відсотків такси за данний вид.
Визначити такою, що втратила чинність, постанову Кбінету України 11 червня 1992 р. №325 "Про посилення охорони запасів цінних видів риб, морських ссавців, водних безхребетних водних рослин" /ЗП України, 1992 р., №7, ст. 154/ у частині, що стосуеться видів тварин рослин, занесенних до Червоної книги України.

5. Ця постанова набуває чинності з 15 червня 1993 р.
ВИТЯГ З ТАКС ПРО РОЗМІРИ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ДОБУВАННЯ (ЗБИРАННЯ) ТА ШКОДУ, ЗАПОДІЯНУ ВИДАМ ТВАРИН РОСЛИН ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ.