Пятница, 22.09.2017, 15:38
 
Главная Регистрация Вход
Приветствую Вас, Турист · RSS
Меню сайта
Категории каталога
Ловля рыбы [16]
О ловле рыбы.
Снасти [23]
Все о рыбацких снастях.
Интересные истории [5]
Авторские истории о рыбалке
Водный транспорт [2]
Лодки, моторы,...
Водоемы/обитатели [6]
Указываем водоем, что водится, сколько стоит, что ловилось...
Разное... [11]
Все что не вошло в категории выше.
Законы, указы, правила... [24]
Правовая сторона вопрова.
Наш опрос
Что на сайте для Вас важнее?
Всего ответов: 791
 Каталог статей
Главная » Статьи » Рыбалка » Разное...

Осетрові – сумний кінець з волі людей

Осетрові – сумний кінець з волі людей

Риби, що поєднуються родиною осетрових, - нечисленні залишки дуже давніх форм, розквіт яких передував розвитку нинішніх кісткових риб. Вони відрізняються від усіх інших риб наявністю п'яти рядів кісткових пластинок (юсткових бляшок, «жучок»): одного спинного, двох бічних і двох черевних. Між рядами жучок розсіяні дрібні кісткові пластинки й зернятка. Тіло видовжене, веретеноподібне. Голова вкрита щільними кістковими щитками. Рило видовжене, мечоподібне або конічно загострене. Рот на нижньому боці голови у вигляді поперечної щілини або напівкруглий, з м'ясистими губами, висувний, без зубів. Поперед рота чотири вусики, розташовані в поперечному ряду. Хвостовий плавець нерівнолопатьний, кінець хребта різко загинається у верхню дуже довгу лопать хвостового плавця, вкритого ромбічною лускою. Передній промінь грудного плавця дуже потовщений, на кінці загострений. Спинний плавець відсунутий далеко назад. Хребет хрящовий, усередині знаходиться спинна струна (хорда).

Білуга. Прохідний вид. Довжина тіла до 5 м, маса до 1 т. Живе більше 100 років. Статевого дозрівання самці досягають у віці 12-14 років, самки – 16-18 років. Плідність становить 200-800 тис. ікринок. Для нересту мігрує в ріки навесні й восени. Нереститься в ріках на глибині з кам'янистим дном і швидкою течією при температурі 8-15°С. Після нересту виробники й народжене потомство скочуються в море. Молоді особини харчуються донними безхребетними, дорослі – рибою. Використовується для отримання гібрида зі стерляддю – бестера.

Стерлядь. Прісноводний вид. Довжина тіла до 1,2 м, маса до 16 кг. Живе більше 20 років. Статевого дозрівання самці досягають у віці 4-5 років, самки – 7-9 років. Плідність 4-140 тис. ікринок. Нереститься на кам'янисто-галькових річкових перекатах при температурі води 7-20°С. Харчується донними безхребетними.

Використовується для отримання гібрида з білугою – бестера, який вирощується в рибоводних господарствах.

Осетер Гюльденштедта. Прохідний вид. Довжина тіла до 2 м, маса до 80 кг. Живе майже 40 років. Статевого дозрівання самці досягають у віці 8-12 років, самки – 13-15 років. Плідність 70-600 тис. ікринок. Нерестова міграція здійснюється протягом весни-осені. Нереститься в березні-травні на кам'янисто-гальковому дні зі швидкою течією при температурі води 10-22°С. Молодь може скочуватися в море невдовзі після народження або затримуватися в ріці більше року. Молодь харчується черв’яками, дорослі особини споживають молюсків, ракоподібних, частково риб.

Севрюга. Прохідний вид. Довжина тіла більше 2 м, маса до 80 кг. Статевого дозрівання самці досягають у віці 4-6 років, самки не раніше 7-ми років. Плідність 80-500 тис. ікринок. Нерестову міграцію здійснює навесні й восени. Нереститься у квітні-серпні в ріках на галькових розсипах при температурі води 13-28°С. Молоді особини харчуються ракоподібними, дорослі – рибою, молюсками й ракоподібними.

Атлантичний осетер. Прохідний вид. Довжина тіла більше 2 м, маса до 100 кг. Статевого дозрівання самці досягають у віці 7-9 років, самки – 8-14 років. Плідність 200-570 тис. ікринок. Нерестова міграція відбувається з квітня до початку липня. Нереститься на кам'янисто-галькових перекатах при температурі води 7-22°С. Виробники після нересту скочуються в море, молодь у ріці не затримується. Молоді особини харчуються ракоподібними, дорослі – черв’яками, ракоподібними, молюсками, дрібними рибами.

Шип. Прохідний вид. Довжина тіла до 2 м, маса до 40 кг. Самці досягають статевого дозрівання у віці 6-9 років, самки 12-14 років. Плідність від 280 тис. до 1 млн. ікринок. Нереститься у квітні-червні в ріках на галькових розсипах при температурі води 10-25°С. Молодь затримується в ріках до декількох років. Харчується придонними організмами, що живуть на мулистих ґрунтах морського узбережжя.

Осетрових риб у побуті називають красними. Цей термін здавна використовується для позначення цінності й високих смакових якостей цих риб, але аж ніяк не через колір м'яса. Серед красних риб тільки стерлядь вживається майже повністю у свіжому вигляді, інші ж види так чи інакше заготовлюються про запас. Їх солять, роблять з них балики, ікру, вязигу та клей. Особливою цінністю відрізняється ікра осетрових. Ці риби мають мало неїстівних частин. Використовують також голову, хрящі, молочко.

Найбільшу популярність здобула ікра красної риби. Вона має колір від ясно-сірого до чорного. Усі ікринки знаходяться в загальній оболонці й утворюють особливий орган – ястик. З неї готують зернисту, зернисту пастеризовану, паюсну та ястичну ікру. Найдорожчою є велика зріла ікра з щільною, пружною оболонкою, тому що з неї отримують найбільш високоякісні сорти ікри з найменшою кількістю ікринок, що лопнули, і відстою.

Колись дуже цінувався клей, який отримували з плавальних міхурів осетрових. Їх опускали на декілька днів у воду, потім розрізали з одного боку й, розгорнувши у вигляді пластинок, викладали на дошки, що виставлялися на повітря. Через кілька годин, залежно від погоди, пластинки міхурів розділяли на два листки: внутрішній – клейну й зовнішній – здирок. Клейни потім складали купками під прес і, просушивши, відправляли споживачам у вигляді пачок різної форми.

Серед шести осетрових, виявлених у водоймах України, тільки стерлядь веде прісноводний спосіб життя, інші – прохідні, тобто більшу частину життя проводять у морі й тільки після досягнення статевого дозрівання переміщаються в ріки. У біології всіх цих риб, незважаючи на розмаїтість умов їхнього перебування, багато спільного. Усі вони досить пізно досягають статевого дозрівання, усі розмножуються в теплу пору року, потребують для нересту наявності прісної води з течією й твердого ґрунту. Їх ікра має подібні властивості, молодь – близький спосіб життя.

Усі прохідні риби – білуга, осетер, севрюга й шип, що населяють Азовське й Чорне моря, не мають точно окреслених екологічних ніш. Місця й терміни розмноження в них значною мірою загальні. Біологія молоді й особливості її харчування подібні. Основа харчування дорослих риб також загальна: риби, ракоподібні, молюски, дещо менше личинки хірономід (мотиль) і малощетинкові хробаки. Ці риби в різних районах здатні споживати то один, то інший вид корму. Проте їхні екологічні особливості різні. Осетер і шип переважно придонні форми: осетер – мешканець піщано-черепашкових ґрунтів, шип – мулистих. Севрюга споживає, як правило, ракоподібних і риб, білуга – хижак.

Однакова для осетрових риб різних рік строкатість умов у морі не стирає їхніх місцевих особливостей. Як правило, їхні нерестові міграції спрямовані в рідну ріку, хоч би для цього треба було перетнути все море з його тисячокілометровими трасами, минаючи при цьому ряд інших нерестових рік. Проте ця розкиданість пасовищ створює розмаїтість періодики життєвих циклів окремих риб і призводить до розтягнутості термінів нерестових міграцій у ріки.

Імовірно, зазначена особливість осетрових, тобто щорічна їхня поява в ріках, сприяла тому, що використання осетрових риб у їжу людиною починається від джерел історії рибальства. Про це свідчить те, що дані риби прославлені в античній поезії й прозі. Осетра подавали на стіл, прикрашеного квітами. Зображення білуги й севрюги чеканилися на монетах Ольвії та Пантікапея. Осетровий клей за тисячоліття до його застосування при обробці французьких вин цінувався давніми майстрами по слоновій кістці. Дорогоцінна осетрова ікра відігравала роль політичного фактору. За неї велися війни Венецією й Генуєю на чорноморських узбережжях. За часів середньовіччя осетровий промисел був привілеєм англійських королів, новгородських і московських князів, китайських імператорів, іспанських і російських монастирів. Усе це призвело до того, що осетрові багатства повсюдно постраждали. Але завдяки високій товарній цінності продукції осетровий промисел зберіг велику частку свого економічного значення. Про улови осетрових у певному регіоні конкретні цифрові дані не наводяться, але до середини XX століття було встановлено, що чинне рибальське законодавство не тільки не забезпечує раціональне використання запасів осетрових, але й не створює умов для їх нормального відтворення. У зв'язку з цим склалося дуже складне становище з запасами осетрових та їхнім промисловим використанням.

Іхтіологи давно підкреслювали негативний вплив промислу на чисельність осетрових. Так, румунський іхтіолог Антипа вказує на високу ринкову вартість осетрових. Наприклад, м'ясо й ікра самки білуги масою 250 кг за ціною відповідали на той час у Румунії, щонайменше, ринковій вартості п'яти пар биків. У певну пору року при настанні статевого дозрівання осетрові збираються в солонуватих водах передгирлових просторів рік, а потім піднімаються проти течії до своїх нерестовищ. Антипа підкреслює, що ця обставина ще більше підвищує економічне значення осетрових, тому що лов їх стає значно легшим: риба сама регулярно приходить до рибацьких сіл. Антипа зазначає, що саме активність людини призвела до зниження запасів осетрових. Статистика свідчить, пише він, що великі екземпляри, які в минулому виловлювалися в значних кількостях, стають більш рідкісними, а загальна продукція значно зменшується.

Щодо зменшення запасів осетрових, підкреслює Державін, за умов нераціонального господарства на осетрових чекає доля всіх інших прохідних риб. Та й узагалі, жоден дикий вид тварин не може витримати хижацької експлуатації. Перед цим він відзначав, що в результаті промислового запуску епохи першої імперіалістичної війни спостерігалося швидке відновлення осетрових запасів Азовського моря. Він також наводить приклади пристосованості осетрових риб до мінливих умов перебування: проникнення стерляді каналами в басейн Північної Двіни, інтродукцію шипа в Балхаш.

Безліч молоді осетрових гине в дрібновічкових знаряддях лову й у оселедцевих капронових сітях. Але найбільшим злом, що підриває запаси осетрових, є масове винищення їх молоді, вилучення промислом статевонезрілих або таких, що дозрівають уперше, риб. Наприклад, у Дунайському районі ще в 1951-1952 р. прилов білуг непромислових розмірів становив 21,1-38,4 %, а в деяких пунктах навіть до 41 %; таких самих севрюг і осетрів – до 66 %. У морських уловах севрюги й осетра в районі Скадовська, Тендри й Очакова лише в 1958 р. було до 86,5 % статевонезрілих особин менших від промислової довжини. Прийнята в 60-і роки XX століття в басейні Чорного моря збільшена промислова міра для білуги до 170 см, осетра до 110 см, севрюги до 100 см, як і інші заходи з охорони осетрових не забезпечили їх належного відтворення. У цей же час пропонувалося повністю заборонити лов осетрових у Чорному морі. По Азовському басейні пропонувалося: а) повністю припинити лов осетрових у морі, для чого заборонити лов у морі частиковими сітями й неводами; б) знизити інтенсивність промислу в ріках на кілька найближчого років, щоб забезпечити природні нерестовища виробниками; в) на період масового нерестового ходу осетрових у ріках установлювати заборони в часі. Але запропоновані заходи залишилися лише побажаннями. Імовірно, цим можна пояснити те, що за офіційними даними в 1998 р. улов осетрових риб склав 1438 ц, або 0,27 % від загального улову високоцінних і середньої цінності зникаючих і вразливих риб у водних об'єктах України. Тут доречно зазначити, що в 1953 р. тільки на ділянці Чорного моря від Каркинітської затоки до Тилигульського лиману було виловлено 4520 ц осетрових. Саме тому до Червоної книги України вже більше десяти років занесені білуга, стерлядь, осетер атлантичний і шип. Нині вивчаються матеріали про осетра Гюльденштедта й севрюгу щодо доцільності їхнього занесення до зазначеного документу. Для того щоб занести їх до Червоної книги України є всі підстави: з 1996 р. всі вони є в Червоній книзі Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).

У зв'язку з цим доводиться з жалем констатувати, що по жодному виду риб не розроблені програми відновлення чисельності й не можна назвати жодного виду риб, чисельність якого відновилася. У той же час слід зазначити, що серед осетрових у водоймах України вже більше 50 років не виявлені осетер атлантичний і шип, а інші, тобто білуга, стерлядь, осетер Гюльденштедта й стерлядь ще зрідка зустрічаються. Крім того, у деяких водоймах є отриманий штучно в рибоводних господарствах гібрид білуги й стерляді – бестер. В Україні збудовано єдиний рибоводний завод з відтворення осетрових у пониззі Дніпра. Зважаючи на те, що осетрові є довгожитними рибами, яким властиве досить пізнє статеве дозрівання, ефективність цього заводу ще непомітна.

Деякі дослідники вважають осетрових зникаючими приреченими рибами, що поступаються місцем лускатим рибам. Інші дослідники, ретельно проаналізувавши адаптації, що сприяють біологічному прогресу осетрових, зробили висновок, що вони дають їм значні переваги перед костистими, і вказують, що причину скорочення чисельності й характерної переривчастості ареалу (областей поширення) осетрових треба шукати аж ніяк не в конкуренції з костистими, а в обставинах зовсім іншого порядку. Фактором гноблення чисельності осетрових є промисел, який протягом тисячоліть призвів до різкого скорочення їх загальної чисельності і в результаті до повного зникнення в багатьох водоймах. Цьому сприяло й нині сприяє поєднання особливо високої харчової цінності й ринкової вартості осетрових з винятковою доступністю їх навіть для найбільш примітивних способів лову. Прикладом може бути кількість осетрини й продуктів її переробки, що пропонуються подорожнім уздовж приазовських автомагістралей. Крім того, на гноблення чисельності осетрових значно впливає погіршення умов розмноження. Нехай ця стаття буде для майбутніх поколінь свідченням того, яке багатство втрачене на початку XXI століття, і, на жаль, істотних заходів для його відтворення людство ще не вигадало. Саме з волі людини ініційовано тупик для осетрових риб. У зв'язку із цим виникає питання: чи правомірно названа істота, яка заселила всю планету Земля, людиною розумною, якщо вона рубає гілляку, на якій сидить? Питання загальне, а ось відповідь має бути поіменною.

А. Щербуха



Источник: http://www.hunt-fish.com.ua/
Категория: Разное... | Добавил: ukraine-fish (18.02.2009) | Автор: ukraine-fish
Просмотров: 1544 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Логин:
Пароль:
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0